Ні для кого не секрет, що, наприклад, польські вищі навчальні заклади ще якихось 10 років тому цінувалися набагато нижче, ніж українські. Пройшло всього кілька років, а вони змогли на крок вирватися вперед і гідно стати взірцем для багатьох освітніх систем. Як вони змогли реалізувати такі майже неможливі ідеї в життя,створити якісні підручники та забезпечити навчальні заклади сучасними спеціалістами, та чи можливо зробити те ж саме українцям?

Вчимося думати наперед
Багато шкіл та університет зараз можуть суттєво покращити своє фінансування шляхом участі в різноманітних проектах та отриманні цікавих грантів. Теж саме роблять і наші польські колеги, але на відміну від нас, вони готують стратегічні проекти заздалегідь, а не так як ми за два тижні до дедлайну. Для їх створення організують спеціальні офіси, адже на думку європейської спільноти, займатися цим мають спеціально навчені люди, а не викладачі та професори після занять та на волонтерських основах. 
Приблизно таким чином там створюється й навчальна література. Це має бути не догма, від якої в жодному разі не можна відходити, а своєрідна інструкція до дії. У Польщі перед тим як видати книжку, її активно обговорюють, вивчають та тестують. Обов’язково враховуються всі отримані зауваження та пропозиції і жоден автор не сприйме це за образу.

        

Зовсім різні шкільні системи
На початку шкільної освіти все здається таким подібним – діти закінчили садочок, походили в нульовий клас та сідають за шкільні парти. Проте навчання в початковій школі там триває 6 років, а потім на дитину чекає перший в житті іспит. Та оцінюються не тільки звичні для нас читання та письмо, але й ряд навичок, серед яких вміння аналізувати, ставити питання та робити висновки. 
Потім діти йдуть до гімназій, де вже відбувається більш точне спрямування у навчанні в залежності від нахилів, які має учень. Навчання тут триває три роки, та досить часто тут вчать не тільки рідну та одну обов’язкову іноземну мову (англійську), але ще й додаткові мови, серед яких найпопулярнішими залишаються німецька та російська. Для батьків гімназій є досить звичним, що їм треба для своєї дитини підручники та робочі зошити купити
Останній етап – перехід до середньої школи, й отримання атестату для вступу до ВНЗ або вже опанування певної професії, і тоді разом з атестатом всього за три або чотири роки можна отримати ще й диплом про спеціальну освіту та йти працювати за фахом. 
Тож чи зможемо ми радикально зруйнувати радянські пережитки та перейти до нового етапу розвитку освіти та її євроінтеграції, мабуть залежить тільки від нас.